Травматик    

Коли в Україні й Росії мало хто знав про існування травматичних пістолетів і револьверів, а вітчизняних розробок і зовсім не існувало бал правила німецька фірма Röhm. Звичайно ж, компанія Röhm не спеціалізується на випуску спецзасобів для відстрілу патронів споряджених еластичною кулею, а випускає винятково сигнальну, газову та пневматичну зброю, але в нашій батьківщині зложилося так, що продукція Röhm прижилася як виробник газових пістолетів з можливістю використання травматичних нобоїв.

У цей час в Україні знайти в магазині продукцію цієї компанії практично неможливо, як і оформити дозвіл на подібний «газовик», але ті, хто зареєстрував свою зброю до 2006 року, дотепер їм і володіють. >>>

Розглянутий нами сьогодні пістолет випускається спільним українсько-німецьким підприємством «Шмайсер». Офіційно пістолет газовий, але ранні версії, що випускалися до кінця 2003 року, ентузіасти без серйозних механічних втручань, перетворювали в гумостріл.

Справа в тому, що ранні версії SCHMEISSER ПГШ-790 мали зйомний розсікач, і доробка під стрілянину травматичним патроном зводилося до викручування розсікача й укрученню дросельної трубки.

>>>

У вітчизняному законодавстві існує величезний пробіл, пов’язаний із правилами застосування травматичної зброї. Фактично «правила» застосування, і можливі юридичні наслідки регламентуються тільки ст. 36 КК України. Керуючись принципом аналогії права, можна було б звернутися до діючих сьогодні норм, прописаних у Наказі «Про твердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», але тут теж не все просто. Хоча в тексті правил у переліку спеціальних засобів є абзац «патрони і пристрої  вітчизняного виробництва …», вивчивши весь документ, правил їх застосування виявити не вдалося, хоча по всіх інших засобах усе розписане, але не по травматикам! Деякі вимоги, на базі яких можна зробити виводи й сформулювати правила, знаходяться так само в стандарті МВС України СОУ 78-19-001:2007, у технічних умовах,  експлуатаційних документах до травматичної зброї й патронам до них. При цьому мінімальна дистанція безпечного використання для кожної конкретної моделі зброї й патрона може бути різна.

Узагальнивши дані з різних джерел, ми вирішили скласти невеликі загальні правила безпечного застосування травматичної зброї.  Правила носять неофіційний характер і не можуть бути керівництвом до дії, але поки законодавець не видав чогось більш докладного, будуть корисні для будь-якого власника травматичної зброї, у якості додаткової інформації. Крім того, при написанні статті були враховані ради працівників правоохоронних органів, суддів місцевих судів і власників зброї зі стажем.

Для більшої наочності ми зобразили на малюнку вище силует зловмисника й зони на його тілі, відзначені «мішенню», куди жоден з досліджених нами документів стріляти, «не забороняє». На малюнку видне, що заборонене (червоне перекрестие) стріляти в будь-яку частину голови, шию, груди в жінок і область паху. Теоретично в усі інші частини тіла при самообороні стріляти «можна», у деяких документах зазначені як дозволені частини тіла – спина й сідниці. На нашу думку стріляти в ці частини не варто, тому що стрілянина в задні частини тіла, наприклад, якщо зловмисник тікає, це вже не самозахист, а напад і ви вже не жертва, а злочинець.

>>>