Травматична зброя, пістолети, револьвери, пристрої.

У якості вступу, пригадаємо про недавній випадок застосування зброї 5 липня 2012 року. На окраїні північно-східного Далласа, штат Техас (США) був застрелений п’яний дебошир. За словами поліцейських, чоловік у віці 30-ти років у четвер, біля чотирьох годин дня зайшов у пришляховий магазин і почав переслідувати присутніх клієнтів. Спочатку він вибрав першу жертву й почав за нею ганятися, а наздогнавши бити по обличчю. Чоловік зумів вирватися й утекти, хоча дебошир намагався його наздогнати. Не наздогнавши першу жертву він відразу ж переключився на другого клієнта магазину й почав його лупцювати. Бійка продовжилася на вулиці, але другий чоловік не став тікати, а дістав пістолет і вистрілив у дебошира. Незабаром на місце події приїхала поліція й швидка. Стрілець і свідки дочекалися поліцію. Підстреленого чоловіка відвезли в госпіталь у важкому стані, де він через годину помер.

На місці події поліція опитала свідків. Власник магазину заявив, що на його думку, нападник перебував у стані алкогольного сп’яніння. Стрілець пред’явив ліцензію на приховане носіння зброї й дав перші показання на місці події після чого був доставлена в поліцейську дільницю, де просидів до вечора наступного дня, поки його не допитав детектива по вбивствах. Одні свідки події казали, що “люди зїхали з глузду”, “це не стояло віднятого життя”. Інші обурювалися, чому хоч і тимчасово, але був арештований і доставлений у дільницю стрілок, адже він пред’явив ліцензію на зброю (CCW) і не здійснював злочин!? >>>

У вітчизняному законодавстві існує величезний пробіл, пов’язаний із правилами застосування травматичної зброї. Фактично «правила» застосування, і можливі юридичні наслідки регламентуються тільки ст. 36 КК України. Керуючись принципом аналогії права, можна було б звернутися до діючих сьогодні норм, прописаних у Наказі «Про твердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», але тут теж не все просто. Хоча в тексті правил у переліку спеціальних засобів є абзац «патрони і пристрої  вітчизняного виробництва …», вивчивши весь документ, правил їх застосування виявити не вдалося, хоча по всіх інших засобах усе розписане, але не по травматикам! Деякі вимоги, на базі яких можна зробити виводи й сформулювати правила, знаходяться так само в стандарті МВС України СОУ 78-19-001:2007, у технічних умовах,  експлуатаційних документах до травматичної зброї й патронам до них. При цьому мінімальна дистанція безпечного використання для кожної конкретної моделі зброї й патрона може бути різна.

Узагальнивши дані з різних джерел, ми вирішили скласти невеликі загальні правила безпечного застосування травматичної зброї.  Правила носять неофіційний характер і не можуть бути керівництвом до дії, але поки законодавець не видав чогось більш докладного, будуть корисні для будь-якого власника травматичної зброї, у якості додаткової інформації. Крім того, при написанні статті були враховані ради працівників правоохоронних органів, суддів місцевих судів і власників зброї зі стажем.

Для більшої наочності ми зобразили на малюнку вище силует зловмисника й зони на його тілі, відзначені «мішенню», куди жоден з досліджених нами документів стріляти, «не забороняє». На малюнку видне, що заборонене (червоне перекрестие) стріляти в будь-яку частину голови, шию, груди в жінок і область паху. Теоретично в усі інші частини тіла при самообороні стріляти «можна», у деяких документах зазначені як дозволені частини тіла – спина й сідниці. На нашу думку стріляти в ці частини не варто, тому що стрілянина в задні частини тіла, наприклад, якщо зловмисник тікає, це вже не самозахист, а напад і ви вже не жертва, а злочинець.

>>>